Про інтерв'ю Приходько, особистий брендинг і маленький треш

Про інтерв'ю Приходько, особистий брендинг і маленький треш

У Фейсбуці підняли тему помилок, яких не потрібно робити публічній людині.

Про це розповіла фаховий дипломований журналіст і спеціалістка в сфері піару Лєна Шторм на своїй сторінці у Фейсбуці.

“Нині про в’ю Анастасії Приходько не говорить лиш лінивий. Як медійнику з великим досвідом у сфері піару мені б теж хотілося сказати кілька важливих речей. Але не з категорії про “новозкурвленого діяча”. Перш за все, тому що я не думаю, що мене читає Анастасія Приходько. А точніш – я переконана, що вона мене не читає. Тож роль собаки, яка гавкотить на караван, мені бачиться неперспективною”, – розповідає жінка.

Як відомо, нещодавно екс- співачка Анастасія Приходько, провалила інтерв’ю, чим викликала бурхливу реакцію глядачів і хвилю негативу.

Лєна Шторм продовжує:

“А тепер, власне, про мотивацію допису та тих, кому він адресований. Я б хотіла звернутися до тих творчих людей, імідж яких у тій чи іншій мірі створює персональний бренд. Хай навіть і локальний. Отож ідемо по пунктах щодо помилок, які, на мій погляд, допустила Анастасія і які не варто допускати будь-якій публічній людині. Поїхали…

1. Непропрацювання власних станів, комплексів, акцентуацій

Здавалось би, проблема суто психологічна і яке вона має відношення до її публічності? Насправді – має. Коли у людини тотальний регрес і вона застрягає у підлітковому віці, це велика проблема. Певний час вона кидається на різні цяцьки-розважалки, нові шлюби, нові сфери, нові принципи, а, потрохи доходячи до середнього віку, починає сідати або на склянку, або на антидепресанти, або на щось міцніше. Не стверджую, що так буде у Приходько, їй ще до середнього віку далеко. Просто такою є закономірність. А загалом – публічність вимагає того, щоб твій світогляд був цілісним і своєчасним. Інакше ти ризикуєш психологічним благополуччям.

2. Недоведення справ до кінця та кардинальні зміни

Друге добре лиш для поверхневого тимчасового шуму. Якщо в тебе постійна аудиторія, люди прагнуть глибини. А щодо недоведення справ до кінця… Ось лишень недавно обирається нова політика творчості, україномовні пісні – вони набирають обертів. Направду, пісні харизматичні, хоча тексти примітивні дещо і з помилками. Здавалось би, ти так круто прогриміла, вдосконалюйся, знайди гарного редактора, пиши глибше, чіпляй вдумливу аудиторію. Але чомусь ні…

3. Емоційність та непослідовність

Люди справді “ведуться” передусім на емоції. Принаймні – якщо ти не науковець і твоя цільова аудиторія не є якась специфічна. Але ти маєш бути послідовною людиною. У світогляді, принципах, висловлюваннях. Ніби таке гарне було вибачення за підтримку Савченко. А що тепер? Савченко говорила “у ЮВТ дорогі туфлі, бо вона гарна і жінка”. Настя каже: “у ЮВТ великі гроші, бо вона “умна”. Рівень непослідовності навіть не варто коментувати.

4. Розпорошення

На тему особистого брендингу є такий жарт. Якщо хочеш знати, чи є персональний бренд, “пошли людину на три Б”: баня, бюро похорон, бар. Переклад не точний, бо з російської, але принцип вірний. Якщо особистість уявляється у таких суперечливих контекстах, бренд є. Якщо – ні, значить мова не про персональний бренд, а просто яскравого представника професії. Але! Іноді краще бути просто яскравим представником професії, аніж лізти у контексти, де ти дилетант. Або ж обирати вузькі сфери, де ти швидко можеш стати на рівні, та залучати гарних консультантів. Недремно є приклади закордонних акторів та співаків, які пишуть біографічні книги, роблять модні колекції, створюють парфуми. Це цілком реально за допомогою фахівців, де твоє професійне ім’я підкріплює імідж нової справи. Щодо політика Арні наразі мовчу, бо приклад одиничний – і я не знаю, який з нього політик. Основне: хочеш розвитку свого персонального бренду – вдало оцінюй контексти, де ти виглядатимеш органічно.

5. Співпраця з політсилами

Майже вся сфера піару, реклами та маркетингу тримається на вмінні вибудовувати вдалі асоціативні ряди у споживача. Якщо ти починаєш асоціюватися з чимось нетривким, не загальнолюдським, не універсальним бодай для певної верстви, ти рано чи пізно станеш нецікавим. Десь приблизно тоді, коли й твоя партія. І навіть спроби ребрендингу виглядатимуть як щось на кшталт “мумія повертається”. Для митця співпраця з політиками майже завжди збиткова у довготривалому контексті.

Ну і щодо самого в’ю… Його навіть не хочеться розбирати. Бо це маленький треш. Маленький не за глибиною, а за масштабами впливу на культурне й політичне життя. Я звикла мислити диференційовано, тож поважати АП як співачку не перестану. Ми з Ч ходили у Луцьку на її концерт. Свідомо придбали квитки, аби підтримати наш продукт, хоча для АТОвців з сім’ями вона пропонувала безкоштовне відвідання. Дуже прикро загалом це все. Якби співачка попрацювала в собі над пунктом 1, решта були б неактуальними, бо вони лише похідні. І мені дуже прикро, що знайшлися ті, хто використав психологічну незрілість особистості в своїх брудних цілях.

Шторм

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *