,

"Зворушливо і нешаблонно", - лучанин про " Темні часи"

"Зворушливо і нешаблонно", - лучанин про " Темні часи"

Леонід Луцик, Луцьк

The Darkest Hour. «Найтемніша пора», саме так було б найближче перекласти назву останньої роботи Джо Райта, яка вчора вийшла в український прокат як “ТЕМНІ ЧАСИ”. Кіно настільки багатогранне, що писати про нього складно. Його треба бачити і після цього обговорювати, не боячись поспойлерити.
Однак, спробую щось із вражень розповісти, можливо для когось це буде приводом піти до кінотеатру, а для когось при перегляді подумати саме над тими сенсами, про які нижче.
Отже – суто кіно, як форма мистецтва.
Перше – Відмінник картинки Джо Райт – бачили його “Гордість і упередження”, “Анну Кареніну” та “Спокуту”, пам”ятаєте ці неперевершені кольори англійських і середньоросійських пейзажів, зелену сукню Кіри Найтлі? Тут – жодних шансів показати красу природи, немає пейзажів, немає романтичних ліній. Однак, майстер є майстер – англійські дрібниці побуту, інтер”єр, специфічне світло – все робить картинку упізнаваною та фірмовою.
Друге – Гарі Олдмен. Перші 20 хвилин я вдивлявся в його гру і не особливо вдумувався в сюжет. Далі – забув що це Олдмен. Впізнати його складно. І гримери, звісно, роботу зробили, але і Гарі це актор найвищого рівня, еталонний актор, і тут – еталонна робота.
І не про кіно як мистецтво, а про зміст. Не про сюжет, а саме про роздуми, які виникають і під час перегляду і після того. «Історія вчить нас тільки тому, що вона нас нічому не вчить». Велика кількість аналогій із нашою війною, точність в промовах Черчіля, які можуть лунати до політиків всіх рівнів і країн – і до наших внутріполітичних крикунів-глашатаїв зради і до західних лідерів-любителів задобрювання зла.
Крім історичних аналогій надзвичайно сильно і зворушливо, нешаблонно і від цього, здається, правдиво показано людину в епіцентрі складних рішень, найтемнішої пори для мільйонів людей, від імені яких йому випало діяти. Цей сумнів, ці внутрішні гризоти переживають всі мислячі, совісні люди і такі історичні постаті, як сер Вінстон Черчіль не є виключенням. Ідеалізація, іконізація їх є безмірною дурницею, яку собі дозволяють або цинічні маніпулятори свідомістю або невігласи. Як шкода, що такому розумінню історії, дійсності мало вчили і вчать в школах, мало сповідують в своїй роботі ЗМІ.
Тож йдіть і дивіться, беріть дітей, кінематограф такого рівня здатен проникати глибоко в думки і душі та залишати там стійкі і корисні сліди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *